Записки адвоката Камінська Д. (Російською)

Нове видання книги Д.І. Камінської «Записки адвоката» – щаслива можливість ще раз віддати належне її ораторському дару, віртуозній майстерності судового дослідника та громадянській відвагі. Д.І. Камінська належить до славної плеяди видатних російських захисників, чиї талант та моральні принципи визначали професійну та громадську особу вітчизняної адвокатури на кожному етапі її історії. Таких етапів лише чотири: це золоте століття, чорні роки приниження, коротке, але яскраве відродження і, нарешті, сучасний період. Золоте століття нашої адвокатури - час від заснування у Російській імперії стану присяжних повірених у 1864 році і до Жовтневого перевороту 1917 року. Це епоха визнання визначної ролі адвокатури у правосудді та у суспільному житті. На той час адвокати лідирували у судах, а й у впливових громадських організаціях, у демократичних партіях й у Державній думі. Адвокатуру золотого віку уособлювали імена Александрова та Спасовича, Плевака та Андріївського, Урусова та Карабчевського, Набокова та Керенського. Після Жовтневого перевороту і до кінця 60-х років XX століття – чорні роки професії, час її приниження державою. Тоталітарний режим винищив практично весь стан присяжних повірених та знищив самоврядування адвокатських колегій. Позбавлена свободи адвокатура не могла повноцінно виконувати своє призначення. На місці непокірного, сповненого почуття власної гідності інституту громадянського суспільства утворилася радянська адвокатура. Чистки та репресії змусили її прийняти принизливі умови існування. Саме слово «адвокат» за радянських часів набуло зневажливого відтінку і найчастіше вживалося з прикметниками «непроханий», «невдалий», «самозваний». Декілька днів після арешту слідчий передав батькам хлопчиків записки, де вони майже однаковими словами писали, що зґвалтували і вбили дівчинку. Потім підлітки від зізнання відмовилися. Щоправда, один із них після розмов з новим слідчим повернувся до визнання. Він стверджував, до відмови його схилив адвокат. Захисника було негайно відсторонено від справи. У такому положенні на прохання колег-адвокатів захист цього хлопчика прийняла Д.І. Камінська. Читач дізнається, як Д.І. Камінська та її товариш із захисту, чудовий адвокат Л.А. Юдовичу, подолали наслідки помилкового самозастереження підсудних та викрили витончену фальсифікацію доказів. Як вивели на чисту воду лжесвідків. Як громадський обвинувач, який поступово переконувався в невинності підсудних, перетворився на громадського захисника. Як, нарешті, після блискучих захисних промов відбулося повне виправдання хлопчиків. Робота захисту по «Справі хлопчиків» - це школа адвокатури, яка не лише показує зразки професійної майстерності, але, що особливо актуально сьогодні, стверджує моральні засади професії. Блискучу діяльність Д.І. Камінської у російській адвокатурі влада припинила 1977 року. Під загрозою неминучого арешту Д.І. Камінську та її чоловіка К.М. Сіміса, відомого вченого та адвоката, змусили емігрувати з СРСР. Радянська влада могла відібрати у Д.І. Камінську судову трибуну, але не змусила замовкнути. На еміграції Д.І. Камінська знайшла нове застосування своїм обдаруванням. Упродовж багатьох років Д.І. Камінська та К.М. Сіміс вели передачі на «Голосі Америки» та на «Радіо Свобода». Просто і захоплююче розповідали вони про складні проблеми права і робили воістину просвітницьку роботу. Мільйони людей нашій країні стали шанувальниками їх знаменитого радіодуету. Саме там у роки еміграції Д.І. Камінська написала свою чудову книгу. Її «Записки адвоката» залишаться прикладом відважного та безкорисливого служіння справжньому правосуддю в Росії.