Правові висновки у діловому обороті (Російською)

Важливо, що правове висновок для третя особа не слід розглядати як елемент захисту інтересів клієнта. Воно однаково має бути справедливим по відношенню до одержувача. Тому висновок не просто «обґрунтований здогад» або твердження, що зроблений висновок є більш вірогідним за інших. Якщо питання, розглянутий у висновку, представляється його укладачу з деяких причин не до кінця ясним, він повинен прямо вказати на це. Юристи можуть надати висновок лише у тому випадку, якщо вони повністю впевнені у сформульованих у ньому висновках. Завершальні висновки для третьої особи не повинні використовуватися для введення в оману. Вважається неприйнятним надавати висновок при завершенні угоди, щодо якої юристу відомі факти шахрайства, навіть якщо за формальними ознаками є вірним. З вищевикладеного з усією очевидністю випливає, що правове завершальне висновок для третьої особи несе в собі набагато більше сенсу, ніж у ньому написано. Тому в цьому питанні необхідно ґрунтовно розібратися. Проте справжніх експертів у сфері висновків дуже мало. Ті юристи, які займаються супроводом угод, у ході своєї практики поступово приходять до розуміння того, як складати та отримувати такі висновки. Ця книга допомогла американським, а тепер, сподіваюся, допоможе і російським юристам освоїти загальноприйняту практику, яка застосовується до завершальних висновків для третіх осіб.